5-ТЕ ЗАСІДАННЯ ПЛАТФОРМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНА-ЄС

28.11.2017

15 листопада 2017 року представники громадянського суспільства України та ЄС зустрілися в Києві в рамках 5-го засідання Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (ПГС) для розгляду прогресу виконання Угоди про асоціацію, а також детального аналізу стану імплементації євроінтеграційних реформ у сфері науки і технологій, а також державної політики України стосовно внутрішньо переміщених осіб.

У засіданні взяли участь члени Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, а також представники Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) й постійні спостерігачі з європейських мережевих організацій, які разом складають європейську сторону ПСГ. Для участі в засіданні також були запрошені представники Делегації ЄС в Україні, а також органів влади нашої держави - Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міністерства соціальної політики та Міністерства освіти і науки України. До обговорення також долучилися представники авторських колективів тематичних доповідей та експерти, що спеціалізуються у цих сферах.

 

Витяг з Доповіді щодо Цифрових інфраструктур та Європейської хмари відкритої науки:

…..

ДОПОВІДЬ УС ПГС  “Імплементація євроінтеграційних реформ у сфері науки і технологій”

 

РЕЗЮМЕ

….

За останні два роки Україна отримала доступ до сучасної матеріально-технічної бази двох міжнародних дослідницьких установ CERN (з вересня 2016) та EuroFusion (з січня 2017). Також з 2017 року Україна бере участь у трьох дослідницьких інфраструктурах ESFRI, що знаходяться на стадії будівництва. Через відсутність закону про визнання дії Консорціумів з Європейських дослідницьких інфраструктур (ERIC) на території України, Україна не може приймати участь у більшості дослідницьких інфраструктур ESFRI, які знаходяться на операційній фазі. Є певні успіхи у розбудові національних цифрових інфраструктур для досліджень та освіти: діяльність освітніх мереж УРАН та УарНЕТ, а також мережі з розподілених обчислень та обробки даних – Українського національного Гріду. Разом з тим, відсутність належного фінансування не дозволяє стати повноціннім членом Європейської грід інфраструктури для надання українським вченим доступу до сучасних платформ з обробки даних з використанням грід та хмарних технологій. Національна дорожня карта з розвитку дослідницьких та е-інфраструктур відсутня і не розробляється. Відсутній також план ресурсного забезпечення існуючих інфраструктур.

…..

Досі не затверджено Цифровий порядок денний України, передбачений Планом пріоритетних дій уряду до 2020 року, який, зокрема, має містити кроки щодо створення Національної хмарної ініціативи та приєднання до Європейської хмари відкритої науки. Відсутні дії  МОН та МЕРТ щодо розгляду Європейського порядку денного “Відкрита наука” та Декларації EOSC. Не відбувається узгодження державної політики у цих сферах із відповідною політикою ЄС шляхом участі у трьох групах ЄДП, де відбувається формування органів управління коаліції EOSC.

 

5. Доступ до сучасної дослідницької та електронної інфраструктури ЄС зі створенням національних вузлів.

Головними інструментами інтернаціоналізації досліджень ЄС розглядає Європейські дослідницькі та е-інфраструктури. Україна бере участь в двох міжнародних міжурядових дослідницьких організаціях (EIRO) з 8-ми, що входять до Європейської асоціації EIROForum. А саме, 5 жовтня 2016 року було нотифіковано Угоду стосовно надання Україні статусу асоційованого члена в ЦЕРН, підписану ще в 2013 році, а з 1 січня 2017 року Україна стала також членом EUROFusion.

Україна не визнала на законодавчому рівні юридичної форми міждержавного консорціуму ERIC, де Асоційовані країни мають рівні права з країнами-членами ЄС, а тому не має права брати участь у більшості Європейських дослідницьких інфраструктур, які знаходяться на операційній стадії надання послуг.

З усього спектру Європейських дослідницьких інфраструктур, яких наразі 50, Україна бере участь у статусі учасника у трьох: (DANUBIUS-RI54 (операційний старт у 2022), EISCAT_3D (операційний старт у 2021) та CTA56 (передопераційний старт - 2019, повний операційний старт 2023).

Відсутня Національна дорожня карта з дослідницьких інфраструктур (з врахуванням дорожньої карти Європейських дослідницьких інфраструктур 201657) та рішення щодо довгострокової підтримки участі в Європейських дослідницьких інфраструктурах в Україні. Відсутність прогресу України у цій сфері призведе до зменшення шансів українських організацій у майбутніх конкурсах Горизонт 2020 та наступної Рамкової програми з досліджень та інновацій ЄС.

З п’яти найпоширеніших е-інфраструктур Європи Україна співпрацює з двома – на політичному рівні з GEANT(підписана угода з УРАН), та з EGI(підписаний в 2012 році меморандум про взаєморозуміння на технологічному рівні з Українським національним Грід).

Відсутність державної політики з розбудови е-інфраструктур для досліджень та відсутність фінансових ресурсів не дозволяє:

- використовувати існуючий трафік з GEANT для проведення інтенсивних обчислень та обробки даних, для яких використовується трафік за угодою між академічною мережею УарНЕТ  та Польською «Pionier»;

- стати повноцінним членом Європейської грід інфраструктури та використовувати її можливості для вирівнювання наукової та технологічної політики в Цифровому Єдиному ринку і подолання технологічного розриву.

Внаслідок цього національні е-інфраструктури не відповідають необхідному рівню технологічної готовності для надання високотехнологічних сервісів. Натомість слаборозвинуті країни-члени ЄС можуть підвищити стан своєї технологічної готовності за допомогою Структурних фондів ЄС, до яких Україна не має доступу. Відсутній аналогічний механізм і всередині країни, тому Україні складно подолати технологічний розрив при проведені досліджень та ефективно скористатися їх результатами на фінальному етапі ланцюгу створення доданої вартості в економіці чи нових цінностей в соціальній сфері.

 

……………..

 

7. Доступ до відкритих наукових даних та знань в цифровому Єдиному ринку Європи.

Створення сприятливих умов для використання та обміну даними для досліджень та інновацій потребує узгодженої політики з ЄС. Відсутність представництва України у відповідних групах з розробки політики Відкритої науки (група ERAC WG Open science and innovation та e-IRG) призводить до повного ігнорування Урядом нових можливостей подолання технологічного розриву. Україна не приєдналася до Порядку денного “Відкрита наука”, Декларації Європейської хмари відкритої науки (EOSC)72 з розбудови спільної цифрової інфраструктури для досліджень та інновацій. Наслідком цього є відсутність інтероперабельності національних цифрових інфраструктур з EOSC, низький рівень їх технологічної готовності, невідповідність принципам відкриття доступу до даних, принципам FAIR73 та цілісності цифрових досліджень, а також неможливість участі у відповідному розділі Програми Горизонт 2020 з розвитку EOSC. Відсутні рішення КМУ та профільних ЦОВВ щодо формування Національної хмарної ініціативи України.

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Верховній раді України:

….

2) Забезпечити невідкладну підготовку та розгляд проекту Закону про визнання та функціонування Консорціумів Європейської дослідницької інфраструктури (ERIC).

 

Кабінету міністрів України:

…..

8) Створити Раду з цифрових інфраструктур для досліджень з представників провайдерів цифрових інфраструктур, користувачів, зацікавлених міністерств та громадянського суспільства (взявши за основу досвід Німеччини). Рада має забезпечити координацію стейкхолдерів та представляти Україну в органах управління EOSC.

9) Розробити національну концепцію та порядок денний впровадження Відкритої науки та Відкритих інновацій.

 

….

15) Провести міжнародний форум з стейкхолдерами ЄДП з метою обміну досвідом імплементації національних ДК ЄДП 2015-2020 щодо оцінювання якості досліджень, дослідницьких та е- інфраструктур, відкритої науки та інновацій.

 

 

Міністерству освіти і науки України:

….

5) Розробити проект Закону про визнання та функціонування Європейських консорціумов дослідницької інфраструктури (ERIC).

6) Спільно з МЕРТ, НАН України та Національною радою з НТ скласти перелік пріоритетних для України дослідницьких інфраструктур з переліку ESFRI Roadmap 2016 та забезпечити участь в них.

7) Розробити програму навчання та державний запит на підготовку відповідних фахівців для реалізації концепцій Відкритої науки та Відкритих інновацій.

 

 

Міністерству освіти і науки України спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України:

1) Підписати та супроводжувати угоди з Європейською Грід інфраструктурою (EGI), Пан- Європейською суперкомп’ютерною мережею (PRACE), Спільною е-інфраструктурою даних  (EUDAT). Забезпечити систему базового фінансування кореневих сервісів (які є критичними для стабільного функціонування е-інфраструктури)80 та оновлення матеріальної бази. Розробити державну цільову науково-технічну програму використання цифрових інфраструктур для досліджень, освіти та інновацій.

2) Забезпечити участь України в Європейській хмарі відкритої науки та розробити програму створення Національної хмарної ініціативи.

 

 

Повні тексти спільної декларації та Доповідей сторін:

 

  • Спільна декларація 5-го засідання ПГС (англ. та укр.);
  • Доповідь УС ПГС щодо імплементації євроінтеграційних реформ у сфері науки і технологій (англ. та укр.);
  • Доповідь ЄЕСК щодо імплементації євроінтеграційних реформ у сфері науки і технологій (англ. та укр.);


Засідання Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС відбулось за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним Фондом «Відродження»

 

 

 

 [permalink]