Індекс Глобальної конкурентноспроможності 2012-2013

05.09.2012

Результати звіту цього року показують, що Швейцарія звверху рейтингу в Глобальному Звіті про Конкурентоспроможність четвертий рік підряд. Сінгапур залишається на другій позиції і,  з Фінляндією на третій позиції, яку наздоганяє Швеція (4-а). Ці  Північні і Західноєвропейські країни домінують в першій десятці з Нідерландами, Німеччиною і Сполученим Королівство займаючи, відповідно, місця 5-е, 6-е і 8-е. США (7-і), (9-й) Гонконг і Японія (10-а) завершують 10 кращих. Звіт підкреслює, що конкурентоспроможність, що зберігається, ділиться як по, так і в регіонах, оскільки недалекоглядність і політична безвихідь продовжують стримувати економічні показники багатьох країн і регіонів. Очікувані, збільшення продуктивності і інвестиції приватного сектора будуть ключовими для поліпшення світової економіки під час посиленої невизначеності  глобальних економічних перспектив. Прочитайте повний звіт, прес-реліз і дістанете доступ до повного рейтингу. Нижче дан огляд основних показників України, та їх поривняння з економіками Польщі, Аргентини та Канади.

 

 

Після тривалої економічної кризи Україна повертається  до 73-ього  місця індексу глобальної конкурентоспроможності  в цьому  (2012)  році.  Конкурентоспроможність країни стала вища завдяки  здоровішого макроекономічного довкілля, ніж в попередніх роках. Бюджетний дефіцит був скорочений до 2.7 відсотків ВВП в 2011, у відношенні  боргу у % ВВП дещо впало, а інфляція була зменшена, хоча вона  все ще залишається досить високою - майже  8 відсотків. В цілому, Україна підтримує свою конкурентоспроможність,  яка заснована на її великому (38-ому) розміру ринку і грунтовної  освітньої  системи, яка забезпечує, легкий доступ до усіх рівнів освіти (займає 47-е  місце у вищій освіті і навчанні і 54-е в початковій  освіті). Добрі результати в освіті забезпечують основу для подальшого розвитку інноваційних можливостей країни (71-е). Щоб мати серйознішу основу для економічного зростання Україна повинна звернутися до рішення головних проблем. Можливо, найголовнішою проблемою  країни є необхідність  перебудови своєї інституціональної  структури, яка не є опорою для розвитку, оскільки  вона страждає від бюрократизму, недостатньої  прозорості і фаворитизму. Україна могла б стати ефективнішою в майбутньому у разі  встановлення  більшої конкурентності на ринках товарів і послуг (117-е) і продовження  реформи фінансового і  банківського сектора (114-е).

 

Перелік проблемм, що не дозволяють ефективно розвиватися відповідно до рівня освіти  населення :

 Розвиток інституцій  - 132 місце з 144 країн, тут практично усі складові  показники  для державного сектора (Права власності, Нецільове використання бюджетних коштів, Довіра громадскості до політиків, Хабарі та неформальні платежі, Незалежність судової системи, Фаворитизм у рішеннях чиновників,  Тягар адмінистративного регулювання,  Ефективність правової системи у врегулюванні суперечок, Прозорість політики держорганів,  Надійність роботи правоохоронних органів та інші)  і для приватного сектора (Корпоративна етика, Рівень стандартів аудиту та звітності, Ефективність корпоративного керівництва, Захист інтересів міноритарних акціонерів, Надійність захисту інвесторів)  близькі до вказаного середнього.

У розвитку інфраструктури (65 -е місце)   найгірший  показник : стан доріг -  137 місце.

У розвитку  системи охорони   здоров'я і початкової  освіти (62-е місце) найгірші показники:  Розповсюдження  ВІЛ 109 місце, Тривалість життя  94 -е місце, Захворювання туберкульозом  92 місце, Охоплення початковою освітою -   90 місце .

У розвитку вищої  освіти  і професійного навчання (47 -е місце) найгірші показники: Якість шкіл бізнесу  117 -е місце, Підвищення кваліфікації персоналу  106 - е місце,  Доступність дослідницьких послуг і навчання  98 - е місце.

У розвитку  ефективності  ринку товарів (117 -е місце), основним складовим якого є конкурентність (Інтенсивність конкуренції на внутрішньму ринку, ступінь монополізації ринку, ефективність антимонопольної політики, вплив оподаткування, кількість процедур та година  необхідний для відкриття бізнесу, торговельні  бар' єри, митні тарифи та ін.) з показником  134 -е місце.

У розвитку ефективності  ринку праці, що  має в цілому непоганий показник  62, - е місце,  викликає заклопотаність  131 місце по витоку мізків, і таке ж  місце   для  показника - Ставка на профессійне управління,  а так само  111 місце  за показником -  Співпраця у відносинах працівник  -працедавець.

 

 

У  розвитку  фінансового ринку (114-е місце)  особливе занепокоєння  викликає   142 місце в показнику Надійність банків,  Доступність фінансових послуг - 113 -е місце,  Отримання фінансування на внутрішньому фондовому - 129,  Доступність венчурного капіталу -

106, Регулювання фондового ринку - 124.

Розвиток  Технологічного рівня  (81 - е місце) включає  Технологічну  адаптуємость   93 місце, а також прямі іноземні інвестиції та передача технологій  - 109 місце.

Рівень розвитку бізнес-процесів  (91-е місце)  отримав місце нижче за середнє за рахунок низьких показників: Рівень розвитку бізнесс - кластерів - 127, Природа конкурентної переваги  - 109, Готовність делегувати повноваження  - 118.

Розвиток Інновації  - 71 місце могло буть краще, якби були кращі показники:  Витрати комапній на НДДКР  - 104 - е місце та Держзакупівля високотехнологічної продукції -  97 е місце.

 

 

 

 

Довідка.

Всесвітній економічний форум визначає національну конкурентоспроможність як здатність країни та її інститутів забезпечувати стабільні темпи економічного зростання, які були б стійкі в середньостроковій перспективі.  Автори дослідження підкреслюють, що країни з високими показниками національної конкурентоспроможності, як правило, забезпечують вищий рівень добробуту своїх громадян. Передбачається, що Індекс повинен використовуватися державами,  що  прагнуть до ліквідації перешкод на шляху економічного розвитку і конкурентоспроможності,  в якості  інструменту  для аналізу проблемних моментів  в  їх економічній політиці і розробки стратегій з  досягнення  стійкого економічного  прогресу. Представники Всесвітнього економічного форуму вказують, що конкурентоспроможність національних економік визначається численними і дуже різноплановими чинниками. Так, на стан економіки негативний вплив чинять неефективне управління державними фінансами і висока інфляція, а позитивний ефект можуть зробити захист прав інтелектуальної власності, розвинена судова система та  інші заходи. Разом з інституціональними чинниками вирішальне значення можуть мати освіта і підвищення кваліфікації робочої сили, постійний доступ до нових знань і технологій. Чинники, що визначають конкурентоспроможність економіки, по-різному впливають на економічні системи країн світу залежно від стартових умов і поточного рівня розвитку. Очевидно, що і самі чинники змінюються з часом. Вибір саме цих змінних обумовлений теоретичними і емпіричними дослідженнями, причому жоден чинник не в змозі один забезпечити конкурентоспроможність економіки. Так, ефект від збільшення витрат на освіту може бути понижений унаслідок неефективності ринку робочої сили, інших недоліків інституціональної структури і, як наслідок, відсутності у випускників учбових закладів можливості бути відповідним чином працевлаштованими. Спроби поліпшити макроекономічне середовище, наприклад, оптимізувати контроль над державними фінансами, будуть вдалими тільки при належній прозорості системи управління фінансами, відсутності корупції і масштабних порушень. Підприємці впроваджуватимуть нові технології тільки у тому випадку, якщо потенційний прибуток перевищить необхідні інвестиції. Таким чином, згідно з виводами Всесвітнього економічного форуму, найбільш конкурентоздатними є економіки тих країн, які  в змозі проводити усеосяжну політику, враховувати увесь спектр чинників і взаємозв'язку між ними. GCI складений з 12 доданків конкурентоспроможності, які детально характеризують конкурентоспроможність країн світу, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Цими доданками є: "Якість інститутів", "Інфраструктура", "Макроекономічна стабільність", "Здоров'я і початкова освіта", "Вища освіта і професійна підготовка", "Ефективність ринку товарів і послуг", "Ефективність ринку праці", "Розвиненість фінансового ринку", "Технологічний рівень", "Розмір внутрішнього ринку", "Рівень розвитку бізнес процесів" і "Інноваційний потенціал".

 [permalink]

 

 

Для візуалізації показників країни  по відношенню до інших країн, а особливо до країн   з аналогічним по кількості населення і близькості цивілізаційного розвитку, зазвичай  використовуються  пелюсткові діаграми по індексу розвитку, а не по місцю, яке зайняла країна. Оскільки діаграми по місцю, окрім рівня розвитку країни  у встановлених одиницях, вже характеризує  рівень конкуренції між країнами і візуально  дещо збільшують акценти  при порівнянні.

Ми приведемо обидві діаграми: по індексу розвитку діаграма у країнах з гіршим розвитком мають сплющення з полюсів, а по займаному  місцю  гірше там,  де  тіло більше і з'являються явні відростки від нього.  Остання  діаграма  наочніша показує  проблеми  країни.

Для порівняння узяті наступні країни: Україна - країна (73 місце), що вивчається, Польща - 41 місце,  Аргентина - 94 місце, Канада - 14 місце.

Країни мають однаковий порядок кількості  населення. Але знаходяться на різних стадіях розвитку.

 Польща найближчий сусід України, що має тривалу історію взаємин, вийшла з соціалістичного табору країн, з 2004 року член Європейського Союзу,  досить успішна пройшла кризу 2008 року.

Аргентина, країна, про яку досить багато говорилося  про близькість з економікою України та їх ресурсів, включаючи родючі землі.

 

 

Польща та  Аргентина знаходяться на  перходній стадії розвитку від економіки заснованої на ефективності до інноваційно-орієнтованої  економіки.

 Канада – Конституційна монархія  (англійська королева) з парламентарною системою, Технологічно просунуте і промислово розвинена держава, Канада має багатогалузеву економіку, що базується на багатих  природних ресурсах і  торгівлі (зокрема  США, з якими Канада комплексно співробітничає з часів існування колоній і заснування  Конфедерації). Канада також успішно пережила кризу і знаходиться на стадії інноваційно-орієнтованої економіки.

 

Україна знаходиться на стадії розвитку  економіки  заснованої  на ефективності.

 

 Хоча  займане місце Аргентиною і показники, що з року в рік погіршуються, говорять  про повільне сповзання країни до серйозної внутрішньої  кризи.

 

Основним показником віднесення економік до певної стадії розвитку  є GDP (PPP) per capita - ВВП на душу населення (ВВП з розрахунку на душу населення і на одного зайнятого у виробництві). Проте, перехід від ресурсо-ориентированной економіки до економіки заснованої на ефективності за середніми показниками в цій групі може бути ще  не завершений за окремими показниками.  І хоча, результуючий індекс і місце країни залежить від стадії розвитку економік,  кожен з 113 показників, об'єднаних у 12 груп не нормований залежно від стадії розвитку економіки.

Порівняння основних показників цих країн може представляти інтерес з точки зору  «країни –мети» (Канада),  «країни-приклад»   сучасного розвитку (Польща) і «країни-антиприклад (Аргентина)..

 

 

Діаграма 1. Розподіл згідно рівня індексу (1 - гірший, 7 - найкращий)

 

 

Діаграма 2. Згідно займаних місць ( 1-й - кращий розвиток, 144-й, - гірший)

 

 

Стандартний аналіз диаграм йде в порівнянні з середньою по групі країн на певній стадії розвитку.

 

Наприклад для України він виглядає так:

 

 

Ця діаграма також як і попередні,  говорить про необхідність рішення значних проблем в області інституцій, розвитку фінансового ринку і необхідності збільшення ефективності товарного ринку. Це ж має місце  на діаграмі 2 при порівнянні з даними Польщі, а також  показані проблеми, що необхідно буде вирішувати після рішення основних проблем : покращеня  бізнес-процесів та розвиток  технологічного рівня.

Цікаво подивитися   як,  невирішені проблеми на попередніх стадіях розвитку,  відобразилися на інноваційно-орієнтованій економіці Іспанії.

 

 

 

Серйозні недоліки в інституціональному розвитку, розвитку фінансового ринку, ефективності товарного ринку, ринку праці, привели до відставання в розвитку інновацій, а в наслідку цього і до погіршення макроекономічних показників.

 

Повний перелік показників по країнам:

Україна Ukraine.pdf

Россійська Федерація RussianFederation.pdf

Польща  Poland.pdf

 Канада  Canada.pdf

Іспанія   Spain.pdf

 

[permalink]